Немирівський район Вінницької області раніше - містечко Сокілець Брацлавського воєводства Малопольскої провінції Речі Посполитої, потім - Брацлавського повіту Подільської губернії
Использование материалов сайта только с согласия автора.
Їхали ми після "авіаційного туру" Червоно-Вороновиця, їхали дивитися на твір Городецького в Печеру. Знав я, що на протилежному березі Південного Бугу, навпроти Печери, знаходиться також ніби щось цікаве - залишки млина. Час дозволяв і ми зупинилися за мостом через Південний Буг в Сокільці. Я думаю що Південний Буг напевно найкрасивіша річка, в усякому разі скрізь, де ми були на її берегах, скрізь це було фантастично красиво. Правда, справедливості заради варто сказати, що бували ми в місцях, де знаходяться дворянські садиби, а ці люди мали дуже відмінний смак і уміли вибирати собі красиві місця, подаровані природою, щоб збудувати там свої резиденції. Але те, що ми шукали в Сокільці резиденцією не було, це швидше пам'ятник промислової архітектури - колишній млин Потоцьких. Коли я побачив цей "млин", я зрозумів, що свою "резиденцію" я б влаштував саме в ньому...)) Приголомшливо красиво!
Це не замок, не палац, не готель, це усього лише водяний млин...
Побудував її випускник Петербурзької Академії Мистецтв Ян Гойрих у 1899 році.
Сокілець і Печора - частини одного маєтку Потоцьких-Свейковських. Причому основним був саме нібито Сокілець, де був прекрасний парк і капітальний палац, а в Печорі був ніби більш "прогулочний" палац, хоча дивно все це. Особливо враховуючи те, що в Печорі знаходиться фамільна усипальня Потоцьких... Можливо з'явиться інша інформація і картина стане яснішою. З більш менш точних подробиць мені відомо, що граф Костянтин Костянтинович Потоцький, буквально за тиждень до смерті, начебто в гарну теплу погоду відправився погуляти в містечко Сокілець, подивитися свій парк, і сильно застудився, захворів пневмонією і незабаром помер в Печорі, на руках дружини і дітей. Був дуже хорошою людиною і прекрасним господарем.
Верхівку будівлі прикрашає красива огорожа і кульки, напевно чавунні.
У 1951 році млин був перероблений в гідроелектростанцію. Потім начебто тут був маслозавод.
В одному джерелі вказано було, що млин побудований з червоної цеглини. Може варто було з'їздити подивитися?
А ці маленькі балкончики... Романтично!
У незалежні роки усе природно згоріло. Тепер тут можна знімати фільми про війну. І битися за власність - що вже роблять. Тепер тут (вдруге, правда, вже) планують побудувати готель і так далі. Все значить буде за трьох метровою огорожею.
Дуже мені ці кульки сподобалися... )
Просто насолодіться видом... А хто хоче насолодиться і відео цих місць - прошу)
Далі на знімках - споруди, які стоять поруч і теж відносяться до млина
Ця споруда пов'язана з основним залізним містком
До нього від основної будівлі тягнеться дорога, викладена каменем по краях.
А це Південний Буг на іншій стороні. І не скажеш, що далі буде така краса.
Будиночок знаходиться на протилежному березі Бугу.
Залишки технічних споруд. Так, і он таки є будиночок з червоної цегли)))
Подорожуйте дорогами України!)))
знімки зроблені 11 травня 2008
P.S. Коли вже закінчив цю сторінку, наступного дня наштовхнувся на блог Natriy mur де знайшов ось ці три фотки, що внизу - де автор знайшов там таке я не знаю, і дуже шкода що сам не знайшов(((. Знаю, і сам писав про це, що в Сокільці був чудовий парк Потоцьких, очевидно ці статуї це те, що залишилося від цього парку..